Цього року кілька українських аеропортів заявили про плани розвивати вантажні авіаперевезення та побудувати для цього нові карго-термінали. Delo.UA розбиралося, який із проектів є найбільш реалістичним і чому
Частка покупок через інтернет у всьому світі неухильно зростає. Ви можете купувати гаджети чи одяг не лише в українському інтернет-магазині, а й, наприклад, у Китаї чи США. При цьому сучасний покупець хоче якнайшвидше отримати куплений товар. На допомогу приходить експрес-доставка вантажів авіаційним транспортом. Це найдорожчий вид транспортування. Тому продавці та покупці дуже ретельно вважають свої витрати, щоб клієнт у результаті залишився задоволеним.
Знаєте, яка частка логістики у ціні вашої кофти? Близько 30%! Ви, мабуть, хотіли б зменшити цю частину витрат, щоб і товар загалом подешевшав.
Сфера логістики дуже чутлива до витрат. Перед вступом Польщі до Євросоюзу, більшість розподільчих логістичних складів перебували на її західному кордоні, біля Німеччини. Але як тільки Польща стала частиною єдиної Європи, ці склади переїхали на її східний кордон, де рівень життя та вартість послуг дещо нижчі.
Сьогодні закордонні партнери цікавляться можливістю збільшення постачання вантажів авіатранспортом через Україну, щоб оптимізувати свої витрати на логістику, оскільки тут транзит до країн ЄС, і склад коштуватиме набагато дешевше. “Думаю, що багатьом логістичним компаніям було б цікаво перемістити свої склади на прикордонні території українсько-польського кордону. Це рішення дасть істотну економію. Але для цього потрібно створити якісну вантажну інфраструктуру і в аеропортах України, зокрема”, – пояснює топ-менеджер компанії. ZAMMLER, яка разом із КП “Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс” (БДАК, Біла Церква Київської обл.) розробила проект розвитку місцевого аеродрому до міжнародного аеропорту з мультимодальною інфраструктурою для вантажних та пасажирських авіаперевезень. Наразі доопрацьовується ТЕО проекту та ведеться пошук інвесторів.
Крім цього, в Україні хочуть збудувати ще кілька карго-терміналів із прицілом на перспективу розвитку вантажних авіаперевезень.
При цьому слід зазначити, що на сьогоднішній день практично всі (99,8%) вантажопотоки сконцентровані в 8 аеропортах. А саме “Бориспіль”, Запоріжжя, Одеса, Львів, Київ (Жуляни), Київ (Антонов), Харків та Дніпропетровськ
Однак у Державіаслужбі не змогли надати інформацію у розбивці аеропортами, пославшись на законодавчі обмеження.
Найбільше вантажів обробляється в аеропортах Південно-Східної Азії та Північної Америки. З наближених до України хабів можна відзначити турецький Стамбул, німецькі Франкфурт та Лейпциг.
Наразі розвиток вантажних авіаперевезень в Україні багато в чому стримується відсутністю сучасної інфраструктури.
Тому не дивно, що в Україні почали замислюватися про нові вантажні термінали в аеропортах. Окрім Білої Церкви, поточного року про інтерес до такої інфраструктури заявили ще три потенційні учасники ринку: міжнародний аеропорт “Бориспіль”, Львівська ОДА та влада Тернополя.
На початку листопада сесія Тернопільської облради затвердила концепцію розвитку цілісного майнового комплексу аеропорту “Тернопіль” до 2030 року. Серед іншого документом передбачено, що тут у перспективі збудують митний термінал зі складами тимчасового зберігання, складами компаній, офісними приміщеннями та торговельно-виставковим комплексом. До структури логістичної системи увійдуть: вантажний митний термінал (16941 кв. м), корпуси на імпорт (8301,3 кв. м) та на експорт (6048 кв. м), склад для зберігання продовольчих (7688 кв. м) та непродовольчих товарів (7688 кв. м) та побутової хімії (7570 кв. м), крита стоянка обслуговуючої техніки (майже 4 тис. кв. м), офісні приміщення компаній (522 м), торгово-виставковий розважально-готельний комплекс (понад 15 тис. м). кв.м).
Але Тернопільський аеропорт у 2007 році повернули державі, а зараз є комунальною власністю обласної ради і практично не експлуатується. Тому для реалізації таких масштабних проектів йому потрібен серйозний інвестор.
Також поки що не надто деталізований проект, який може бути реалізований у міжнародному аеропорту “Львів” ім. Д. Галицького.
Львівський аеропорт активно розвивається за 11 міс. поточного року збільшив кількість пасажирів на 47% до 1,47 млн. осіб. Тож не дивно, що тут хочуть розвивати й інші напрямки. Проте, за даними Delo.UA, у Львові є обмеження для повномасштабного розвитку вантажного спрямування.
У “Львові” практично відсутня вантажна інфраструктура, її потрібно створювати. Експерти вважають, що аеропорт “Львів” ідеальний для режиму point to point, а хабом йому стати надзвичайно складно. “Хаб – це транзит, який у Львові практично неможливий за нинішніх умов. Плюс – це виражено міський аеропорт”, – наголошує Кирило Новіков.
Напевно, найперспективніший проект — це розвиток вантажного спрямування у міжнародному аеропорту “Бориспіль”. Нещодавно Євген Дихне, перший заступник гендиректора “Борисполя”, сказав, що аеропорт має намір побудувати вантажний термінал, який буде орієнтований на обробку вантажів, що купуються онлайн.
“Йдеться більше не про вантажі, а про посилки. Сьогодні зі зростанням електронної комерції, зі зростанням кількості гаджетів на планеті та кількості користувачів інтернету, цей вид комерції став настільки потужним… І така висока частка авіаційного транспорту в ньому, що ми розуміємо, що йому потрібно надати особливо важливого значення для розвитку аеропорту”, — сказав Євген Дихне.
“Існуюча вантажна інфраструктура “Борисполя” формувалася наприкінці 60-х — на початку 70-х років і розраховувалася на обробку близько 40 тонн вантажів на день. “Зараз вантажообіг 110-120 тонн вантажів на день”, — заявив у вересні Павло Рябікін, гендиректор МА “Бориспіль”, тоді повідомлялося, що подібний проект можна реалізувати за 1,5 роки.
МА “Бориспіль” має вантажну інфраструктуру, яка є достатньою на сьогодні, але недостатньою у найближчій перспективі. “Військові землі” (УАТК та Міноборони) чудово підійдуть для модульних ангарів вантажних авіакомпаній. Є навіть авіакомпанії, які готові інвестувати (наприклад, SilkWay сказали: дайте землю — і ми все збудуємо”, — розповідає Кирило Новіков.
Потенційним конкурентом “Борисполя” може стати КП “Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс” (БДАК, Біла Церква). Наразі підприємство переважно займається ремонтом та технічним обслуговуванням літаків. Однак його керівництво має намір суттєво розширити спектр діяльності. Для цього вже залучено партнерів із досвідом роботи в логістиці — групою компаній ZAMMLER.
Інтерес ZAMMLER до створення вантажного міжнародного аеропорту в Білій Церкві пов’язаний з тим, що компанія має митний термінал зі складом, на якому обробляються вантажі, привезені автомобільним транспортом. Він розташований у територіальній близькості з БДАК. Тому компанія приєдналася до ініціативи управління білоцерківського авіаційного комплексу. Адже спільно кільком партнерам простіше просуватиме таку ініціативу.
Віктор Шевченко вважає, що можлива конкуренція між Білою Церквою та Борисполем може виявитися на руку споживачам послуг, оскільки призведе до більш ринкових тарифів у сегменті експрес-доставки вантажів.
Біла Церква може стати ремонтною базою для європейського лоукостера та гарним логістичним хабом. Але важливою умовою для створення рембази є наявність пасажирських рейсів з цього міста. “Керівник БАГК вперше підняв значущість аеродрому “Біла Церква” саме цього року, презентувавши та затвердивши цілком життєздатну концепцію розвитку. Йому не вистачає підтримки на державному рівні і з боку лобістів логістичних операторів”, – каже Кирило Новіков. Імпульсом для створення повноцінного аеропорту у Білій Церкві стане відродження ідеї перенесення Київської обласної державної адміністрації зі столиці до цього райцентру.
Розвантаження вантажного літака до МА “Бориспіль”
Поки що всі перелічені проекти знаходяться на підготовчій стадії. При переході до практичної частини слід розуміти вартість реалізації. За словами Кирила Новікова, вартість будівництва ангару, в якому виконуються вантажні операції, можна оцінити у $400 за 1 кв. м. А якщо врахувати необхідність будівництва вантажного перону, мереж, побутових та технологічних приміщень, освітлення, спецтехніки тощо, то вартість 1 кв. м може дорівнювати вартості “квадрату” в елітному районі столиці. “Інвестори розуміють це, і не бояться вкладатися, якщо побачать попит. Однак досі жодного приватного ангару в аеропортах України не збудовано”, – каже Новіков.
Виникли питання щодо послуги доставки вантажу літаком? Отримайте консультацію менеджера і отримайте відповідь на всі питання, що Вас цікавлять.
